Чому взагалі важливо думати, що ви пишете
Коли ви надсилаєте текст у чат, ви передаєте його компанії, яка надає сервіс. Що саме з ним відбувається, залежить від сервісу, тарифу й налаштувань: десь історія зберігається, десь її можна вимкнути, десь текст може використовуватися для вдосконалення моделей, якщо ви не відмовилися. Єдиного правила немає, тому перевіряйте налаштування конфіденційності в тому сервісі, яким користуєтеся, і умови вашого роботодавця. Виходьте з простого принципу: не вводьте те, що не хотіли б побачити в чужих руках, і те, що вам не дозволено передавати третім особам.
Вісім видів даних, які краще не вводити
Перше: паролі, коди з СМС, ключі доступу й резервні фрази гаманців. Друге: номери банківських карток і рахунків. Третє: скани й номери паспортів та інших документів. Четверте: подробиці про здоров’я конкретної людини з іменем. П’яте: персональні дані клієнтів, колег і знайомих: імена разом з телефонами, адресами та поштою. Шосте: комерційні таємниці, непублічні фінансові дані й плани компанії. Сьоме: закритий вихідний код і файли налаштувань, де можуть бути ключі. Восьме: усе, що ви за договором чи правилами роботодавця зобов’язані зберігати в таємниці.
Як замінити особисті дані заглушками
Найчастіше нейромережі потрібна структура тексту, а не справжні імена. Замініть імена на «Клієнт А» і «Співробітник Б», телефони й адреси приберіть, суми округліть або замініть на «N гривень», назви компаній на «Компанія X». Відповідь буде такою ж корисною, а справжні дані ви потім повернете самі. Якщо документ великий, не вставляйте його цілком: опишіть ситуацію своїми словами або дайте лише потрібний фрагмент без реквізитів. Перед надсиланням перечитайте текст очима стороннього: чи немає там того, що дозволяє зрозуміти, про кого йдеться.
Що робити з робочими даними та політикою компанії
Багато компаній забороняють або обмежують використання зовнішніх нейромереж для робочих матеріалів. Дізнайтеся правила в керівника чи в службі безпеки, перш ніж вставити в чат робочий документ. Якщо правил немає, краще уточнити, а не вгадувати. Хороший компроміс: використовувати нейромережу для загальних завдань без робочих даних, наприклад щоб покращити формулювання листа, попередньо замінивши всі назви й цифри. Якщо компанія надає корпоративний доступ з окремими умовами обробки даних, користуйтеся ним, а не особистим акаунтом.
Коротка пам’ятка перед надсиланням запиту
Перш ніж натиснути «надіслати», поставте собі три запитання. Чи є в тексті те, за чим можна впізнати конкретну людину? Чи є в ньому гроші, паролі або документи? Чи дозволено мені передавати це третім особам? Якщо на будь-яке запитання відповідь «так», замініть дані заглушками або приберіть. Заведіть звичку одразу писати запити в знеособленому вигляді: так ви нічого не забудете видалити, а відповіді не погіршаться. А якщо все ж вставили зайве, перевірте в налаштуваннях сервісу, чи можна видалити історію, і за потреби змініть пароль або ключ.